Новини

22.02.2013

Респираторний захист при виробництві цементу

Цемент

Різні види цементу – це суміші цілого ряду речовин, які можуть включати вапно, силікат, глинозем, оксид заліза та інші добавки. Сировиною для виробництва цементу виступають, як правило, вапняк, глина, пісок та залізняк.

Основне застосування — виробництво бетону та будівельного розчину. Завдяки високій міцності бетону, цемент є одним із найпоширеніших сполучних матеріалів у світі.

Шкідливі фактори

Цемент є дратівливою речовиною для шкіри та слизових оболонок людини. Залежно від того, чи цемент потрапляє на відкриті ділянки шкіри або вдихається, він по-різному впливає на здоров'я.

Цементний пил при попаданні в бронхи і надалі викликає зміни легеневої тканини, що, у свою чергу, призводить до незворотних функціональних змін легень. Пневмоконіоз – легеневе захворювання робочих цементних виробництв після багатьох років роботи. Симптоми та тяжкість цього захворювання визначаються типом цементу, складом сировини, рівнем запиленості на виробництві та тривалістю роботи.

Без застосування засобів захисту лужна основа цементу та висока алергенність хроматів, що містяться в ньому, може проводити до серйозних захворювань шкіри, дихальних шляхів та слизових оболонок носоглотки та порожнини рота. Епідеміологічні дослідження та практичний досвід спостереження показують велику кількість алергічних реакцій та запальних процесів – у першу чергу, у верхніх дихальних шляхах – після впливу цементного пилу. Дратівливий ефект, викликаний лужним середовищем цементного пилу, часто супроводжується обструкційними змінами дихальних шляхів.

Цементний пил також на повній підставі вважається канцерогенною речовиною і може спричинити рак горла. Дослідження показали підвищену захворюваність на рак горла у персоналу, зайнятого на виробництві цементу.

Виділення та розповсюдження цементного пилу

Заходи щодо зниження рівня пилу на цементних виробництвах, вжиті останніми роками на європейських підприємствах, призвели до значного зниження рівня запиленості на них. Однак слід брати до уваги, що повітроочисні установки вловлюють переважно великі частинки, а в пилу, що міститься в повітрі підприємств - виробників цементу, міститься велика кількість дрібних частинок діаметром менше 10 мікрон, які проникають глибоко в легеневу тканину і є найбільш небезпечними для здоров'я.

Про це свідчить європейський досвід цементних виробництв. ГДК цементного пилу у повітрі, згідно з українськими нормативами, становить 6 мг/м3 (для порівняння: аналогічний європейський норматив становить 5мг/м3, у Росії 8 мг/м3).